Липучка для одежды состоит с двух частей. На одной расположены микроскопические крючки, а на другой ворса в виде петелек, части прилипают друг к другу, благодаря чему и прикрепляются. Этот вид застежки придумал инженер из Швеции по имени Жорж де Местраль в 1948 году. Это произошло в то время, когда он гулял по Альпийским горам. Жоржа заинтересовали свойства прилипания репейников, которые он обнаружил на своей собаке. Принцип такого прилипания и был положен в основу конструкции ленты застежки.

У текстильному швейному виробництві липучка застосовується з 80-х років 20-го століття. Основне застосування на взуття, на рюкзаках і сумках, на чохлах, верхньому одязі і т. д. Часто використовується для пошиття військової форми, оскільки полегшує процес застібання і зменшує час, витрачений на вдягання, крім того, надійно фіксує елементи одягу.